Заіржати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:17, 26 листопада 2017; A.tsarenok (обговорення • внесок)
Зміст
Словарь української мови Бориса Гріченка
Заіржа́ти, -жу, -же́ш, гл. = Заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.
Сучасні словники
- Почати іржати, ржати (про коней). Приємний вогкий холод обхопив зразу Йона, коні весело заіржали, піднявши догори голови (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 240)'; Сірий Семенів кінь, відчувши господаря, злегка заіржав (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 101); Заржали коні у темнім гаї (Максим Рильський, II, 1960, 263).
- Голосно, нестримно зареготати. Хлопці радісно заіржали (Степан Васильченко, I, 1959, 122); — Хо-хо! — заржав хрипло поліцай (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 58).
Ілюстрації
|
|
Див. також
Заїдатися Заїжджати Заїдання Заіскрити Заіржати
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 130.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/16685-zairzhaty.html#show_point
http://sum.in.ua/s/zairzhaty
