Заїдання

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словарь української мови Бориса Гріченка

Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

  1. Дія, процес, припинення, тимчасова зупинка механізму. Механізми верстата під час випробування повинні працювати без стуку, перегріву і заїдання (Фрез. справа, 1957, 224).

Див. також

Заїдатися
Заїжджати
Заїдання
Заіскрити
Заіржати

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 42.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 130.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/16673-zajidannja.html#show_point
http://sum.in.ua/s/zajidannja