Єниченько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:55, 25 листопада 2017; T.marchenko (обговорення • внесок)
Єниченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Туркиєниченьки. АД. І. 148.
Зміст
Сучаснісловники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Єни́ченько, ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148.
Іноземнісловники
російсько-український словник
Єниче́нько, -a, чол., заст. Зменш. до єнича́р
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
яничар
бусурман
турок
Яничари (тур. yenicery, букв. Нове військо) — регулярна турецька піхота. Створена в другій половині XIV століття.
[1]
Зовнішні посилання
Яничари. Як виникли яничари?
Матеріал з Вікіпедії
Яничáри (тур. yeniçeri — дослівно нове військо) — регулярна піхота в Османській імперії, що діяла у 14 — 19 століттях, створена султаном Мурадом І.
