Новітній

Новітній, -я, -є. Недавно появившійся, новый. Це новітня пісня. Це новітній пан. Уман. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НОВІ́ТНІЙ, я, є. 1. Який охоплює сучасний період, стос. до нього; сучасний, теперішній. О, дайте Чумакових ритмів, Заліза дзвін, бетону тон! Щоб оспівать часи новітні (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 5); Багато великих змін відчули люди в собі і в новітньому світі (Олександр Довженко, I, 1958, 84); Новітні архітектори й художники вивчають старі архітектурні форми і живописні принципи (Літературна Україна, 20.VI 1967, 3). 2. Новий, що відповідає сучасним вимогам; найновішого типу, конструкції і т. ін. Замість архітектурних балконів з амурчиками та іншими прикрасами, новітні будинки мали стандартні, неестетичні залізні балкончики (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 109); Чекають нас новітнії машини. Ставай, юначе, справжнім трударем! (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 15); В соціалістичних країнах є великі можливості впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки (Комуніст України, 9, 1962, 21); // рідко. Новий, інший; не той, що був раніше. І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 115). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 434.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Новітній, -я, -є. Недавно появившійся, новый. Це новітня пісня. Це новітній пан. Уман. у.

Словопедія

НОВІТНІЙ сучасний, новочасний, теперішній, нинішній, сьогоднішній, сьогоденний; (- ідеї) модерний, найновіший, модний; Р. новий, інший, не той, що був.

Ілюстрації