Посклити

Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОСКЛИТИ і ПОШКЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Вставити шибки (у вікпа, рами тощо). — Посклити вікна треба б. — То посклім! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 217); У райкомі на Подолі Вікпа не пошклять... (Дума про Остапа Нечая, 1938, 18).

2. перен. Покрити тонким шаром багато чого-небудь (про лід). Не одна б козача душа попрощалася з білим тілом, коли б не пошклила валів ожеледиця (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 36).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПОСКЛИ́ТИ і ПОШКЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех.

1. Вставити шибки (у вікна, рами тощо). — Посклити вікна треба б. — То посклім! (Вирган, В розп. літа, 1959, 217); У райкомі на Подолі Вікна не пошклять… (Дума про О. Нечая, 1938, 18).

2. перен. Покрити тонким шаром багато чого-небудь (про лід). Не одна б козача душа попрощалася з білим тілом, коли б не пошклила валів ожеледиця (Стар., Облога.., 1961, 36).

Іноземнісловники

Словари и энциклопедии на Академике

посклити і пошкли́ти, -лю́, -ли́ш, док., перех. 1) Вставити шибки (у вікна, рами тощо). 2) перен. Покрити тонким шаром багато чого-небудь (про лід).

Ілюстрації

Зовнішніпосилання

Матеріал з Вікіпедії

посклити Глагол, совершенный вид