Хороба

Хороба, -би, ж. = Хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32. Здоровий хороби сподівайся. Ном. № 8147.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХОРО́БА, и, жін., діал. Хвороба. Від колишніх косметик і від хороби обличчя вкрилося слабким плямистим рум'янцем (Леся Українка, III, 1952, 698); «Сильне потрясення [потрясіння] нервів виступало так грізно у старої дами, що лікар побоювався, щоб з того не виникла яка поважніша хорова нервів» (Ольга Кобилянська, III, 1956, 189); * У порівняннях. Гірка пам'ять вчепилася в мене, як хороба в тіло, в кров, в жили (Марко Вовчок, VI, 1956, 257). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 126.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Хороба, -би, ж. = хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32. Здоровий хороби сподівайся. Ном. № 8147.	

Всесвітній словник української мови

Хороба - іменник жіночого роду [діал.]

Словник відмінків

відмінок	однина	множина
називний	хоро́ба	хоро́би
родовий	хоро́би	хоро́б
давальний	хоро́бі	хоро́бам
знахідний	хоро́бу	хоро́би
орудний	хоро́бою	хоро́бами
місцевий	на/у хоро́бі	на/у хоро́бах
кличний	хоро́бо*	хоро́би*

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Хороба - хвороба. Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.

Ілюстрації