Плакати

Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЛАКА́ТИ, ачу, ачеш; наказ. сп. плач; недок. 1. Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). Не витримала Мотря довгої розмови: сиділа собі та плакала нерозважними, дрібними сльозами... (Панас Мирний, I, 1949, 283); Він.. похилив голову на стіл і довго плакав, хлипаючи і не втираючи сліз, що цюрком лились і капали зі стола (Іван Франко, IV, 1950, 406); Багато хто почав плакати від зворушення (Олександр Довженко, I, 1958, 43); Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало (Володимир Сосюра, II, 1958, 380); * Образно. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); // за ким — чим, по кому — чому. Побиватися, тужити за ким-, чим-небудь, проливаючи сльози. Вона любила Гната, жалувала йоги, плакала за ним і... все-таки лишилась у Мовчанах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Нехай ніхто не плаче по мені, Нехай не засмучу нікого я собою (Леся Українка, I, 1951, 58); — Хоч би матір провідав. Плаче вона за тобою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 271); // перен., розм. Жалкувати за ким-, чим-небудь; журитися. Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач (Номис, 1864, № 5851); Що маємо — не дбаємо, втративши — плачемо (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 266); Не плач, не плач за юністю своєю! Минає все (Максим Рильський, I, 1960, 283); // Наповнюватися сльозами (про очі). Одні очі і плачуть, і сміються (Номис, 1864, № 10682); — Чого наш нянько усе на схід дивиться, й одне око плаче, а друге сміється? (Три золоті слова, 1968, 43); // перен. Видавати жалібні, протяжні звуки, схожі на плач (про вітер, бурю і т. ін.). Огні горять, музика грає, Музика плаче, завиває (Тарас Шевченко, II, 1963, 261); Тільки іноді, темної ночі, коли буря надворі вис та плаче в димарі,.. закрадався сум у Мотрину душу (Панас Мирний, I, 1949, 361); Плакав вітер між кущами, немов голоднеє дитя (Володимир Сосюра, II, 1958, 387). ♦ Палиця плаче за ким — хто-небудь заслуговує покарання, когось треба побити; Плакали (плакатимуть і т. ін.) грошики чиї і без додатка — гроші пропали в когось, хтось даремно витратився або не одержав грошей. — То як же не підтримати [хлопця] в доброму ділі?! Пошлю [гроші]. — Діло твоє. Твої грошики плакатимуть, не мої (Андрій Головко, I, 1957, 460); Тюрма плаче за ким, по кому — кого-небудь слід віддати під суд, посадити в тюрму. А Саливон з Гнатом виправляють хазяйством, в їх руках зерно, мука, мед.., городина — все прилипає їм до рук, вже давно по них плаче тюрма (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 286); Хоч [сядь та й] плач; Хоч [ти] плач — уживається для вираження безпорадності, досади в безвихідному становищі. [Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач! (Карпенко-Карий, I, 1960, 179); Знову.. дощ! Хоч ти плач! (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 9); Дрова не займаються, хоч плач (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 114). 2. перен., розм. Покриватися краплями вологи. І плачуть шиби, холодні рами, І ринуть сльози по них струмками (Микола Вороний, Вибр., 1959, 67); — Сирі дрова продаєте, ґаздо! То ще зовсім живе дерево! На вогні плакати буде! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 89); * У порівняннях. Шибки в вікнах спітніли, неначе плакали гіркими сльозами (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 348). 3. на кого — що і без додатка, перен., розм. Нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь; плакатися. — Ніхто на вас не плаче на селі! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 56); — А я кажу: від отакої роботи і вродить як-небудь. А потім плачемо: неврожай... (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 176). 4. перен., розм. Розтоплюватися, плавитися (у 2 знач.). Плаче сніг і вниз спливає, В рівчаках бурхає, грає (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 215); В світлиці теплим воском плачуть свічі (Михайло Стельмах, I, 1962, 19). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 558.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Плакати, чу, чеш, гл. Плакать. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 191.

ПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш; наказ. сп. плач; недок. 1. Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). Не витримала Мотря довгої розмови: сиділа собі та плакала нерозважними, дрібними сльозами… (Мирний, І, 1949, 283); Він.. похилив голову на стіл і довго плакав, хлипаючи і не втираючи сліз, що цюрком лились і капали зі стола (Фр., IV, 1950, 406); Багато хто почав плакати від зворушення (Довж., І, 1958, 43); Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало (Сос., II, 1958, 380); * Образно. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце (Коцюб., II, 1955, 32); // за ким — чим, по кому — чому. Побиватися, тужити за ким-, чим-небудь, проливаючи сльози. Вона любила Гната, жалувала його, плакала за ним і… все-таки лишилась у Мовчанах (Коцюб., І, 1955, 77); Нехай ніхто не плаче по мені, Нехай не засмучу нікого я собою (Л. Укр., І, 1951, 58); — Хоч би матір провідав. Плаче вона за тобою (Тют., Вир, 1964, 271); // перен., розм. Жалкувати за ким-, чим-небудь; журитися. Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач (Номис, 1864, № 5851); Що маємо — не дбаємо, втративши — плачемо (Укр.. присл.., 1955, 266); Не плач, не плач за юністю своєю! Минає все (Рильський, I, 1960, 283); // Наповнюватися сльозами (про очі). Одні очі і плачуть, і сміються (Номис, 1864, № 10682); — Чого наш нянько усе на схід дивиться, й одне око плаче, а друге сміється? (Три золоті сл., 1968, 43); // перен. Видавати жалібні, протяжні звуки, схожі на плач (про вітер, бурю і т. ін.). Огні горять, музи́ка грає, Музи́ка плаче, завиває (Шевч., II, 1963, 261); Тільки іноді, темної ночі, коли буря надворі виє та плаче в димарі,.. закрадався сум у Мотрину душу(Мирний, І, 1949, 361); Плакав вітер між кущами, немов голоднеє дитя (Сос., II, 1958, 387). ◊ Па́лиця пла́че за ким — хто-небудь заслуговує покарання, когось треба побити; Пла́кали (пла́катимуть і т. ін.) гро́шики чиї і без додатка — гроші пропали в когось, хтось даремно витратився або не одержав грошей. — То як же не підтримати [хлопця] в доброму ділі?! Пошлю [гроші]. — Діло твоє. Твої грошики плакатимуть, не мої (Головко, І, 1957, 460); Тюрма́ пла́че за ким, по кому — кого-небудь слід віддати під суд, посадити в тюрму. А Саливон з Гнатом заправляють хазяйством, в їх руках зерно, мука, мед.., городина — все прилипає їм до рук, вже давно по них плаче тюрма (Горд., Дівчина.., 1954, 286); Хоч [сядь та й] плач; Хоч [ти] плач — уживається для вираження безпорадності, досади в безвихідному становищі. [Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач! (К.-Карий, І, 1960, 179); Знову.. дощ! Хоч ти плач! (Мисик, Біля криниці, 1967, 9); Дрова не займаються, хоч плач (Зар., На.. світі, 1967, 114). 2. перен., розм. Покриватися краплями вологи. І плачуть шиби, холодні рами, І ринуть сльози по них струмками (Вороний, Вибр., 1959, 67); — Сирі дрова продаєте, газдо! То ще зовсім живе дерево! На вогні плакати буде! (Томч., Жменяки, 1964, 89); *У порівн. Шибки в вікнах спітніли, неначе плакали гіркими сльозами (Н.-Лев., VI, 1966, 348). 3. на кого — що і без додатка, перен., розм. Нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь; плакатися. — Ніхто на вас не плаче на селі! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 56); — А я кажу: від отакої роботи і вродить як-небудь. А потім плачемо: неврожай… (Жур., Дорога.., 1948, 176). 4. перен., розм. Розтоплюватися, плавитися (у 2 знач.). Плаче сніг і вниз спливає, В рівчаках бурхає, грає (Черн., Поезії, 1959, 215); В світлиці теплим воском плачуть свічі (Стельмах, І, 1962, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 558.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

плакати-а́чу, -а́чеш; наказ. сп. плач; недок. 1) Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). || за ким – чим, по кому – чому. Побиватися, тужити заким-, чим-небудь, проливаючи сльози. || перен., розм. Жалкувати за ким-, чим-небудь; журитися. || Наповнюватися сльозами (про очі). || перен. Видавати жалібні, протяжні звуки, схожі на плач (про вітер, бурю і т. ін.). 2) перен., розм. Покриватися краплями вологи. 3) на кого – що і без додатка, перен., розм. Нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь; плакатися. 4) перен., розм. Розтоплюватися, плавитися (у 2 знач.).

Плакать — плакати (3) 1. Проливать слезы, горюя, скорбя 2. Оплакивать умершего, погибшего, совершать похоронный обряд. 3.Жаловаться, сетовать на кого-л. 4. Просить, вымаливать что-л.

плакати 1) (лити сльози з горя, від болю тощо), рюмати, рюмсати, ридати, ревіти, ревти, вити; голосити, заводити, тужити (голосно, приказуючи); пхикати, пхинькати, квилити, хникати, скімлити, скавучати, скавуліти, скиглити; сміятися на кутні, схлипувати, хлипати (із хлипанням) — Пор. голосити, плач 2) див. скаржитися Словник синонімів української мови. 2014.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

5 наукових фактів, чому плакати корисно

1. Сльози зволожують Науково доведено, що сльози відповідають за те, щоб очі не пересихали. Оскільки наша нинішня діяльність, як правило, тісно пов'язана з комп'ютером і в цілому з екранами пристроїв, наші очі часто пересихають. Тому лікарі навіть рекомендують поплакати або хоча б частіше моргати. 2. Сльози вгамовують біль Сльози допомагають вгамувати не тільки емоційний біль, але і фізичний. Вся справа в тому, що сльози сприяють виробленню енкефалінів. Ця речовина по своїй дії схожа на морфін, який знижує больові відчуття. 3. Сльози очищують Сльози очищують не тільки поверхню очного яблука, але і весь організм в цілому. Разом зі слізьми з організму виводяться токсини і гормони стресу. 4. Сльози допомагають Не дарма в стресових ситуаціях нам кажуть, що треба поплакати. Це не слабкість, а захисний механізм організму. Сльози допомагають перенести стресові ситуації і згладити їхні наслідки. Ви напевно помічали, що після плачу пульс і дихання сповільнюються, м'язи тіла приходять в розслаблений стан, тиск нормалізується. 5. Сльози захищають Фермент лізоцим, один з компонентом сліз, має сильну антибактеріальну та противірусну дію. А попадання сліз в ніс робить захист ще ефективнішим. Ось так, сльози - цілком ефективна реакція організму на стрес, яка допомагає покращити фізичне та емоційне здоров'я.