Плакати
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЛАКА́ТИ, ачу, ачеш; наказ. сп. плач; недок. 1. Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). Не витримала Мотря довгої розмови: сиділа собі та плакала нерозважними, дрібними сльозами... (Панас Мирний, I, 1949, 283); Він.. похилив голову на стіл і довго плакав, хлипаючи і не втираючи сліз, що цюрком лились і капали зі стола (Іван Франко, IV, 1950, 406); Багато хто почав плакати від зворушення (Олександр Довженко, I, 1958, 43); Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало (Володимир Сосюра, II, 1958, 380); * Образно. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); // за ким — чим, по кому — чому. Побиватися, тужити за ким-, чим-небудь, проливаючи сльози. Вона любила Гната, жалувала йоги, плакала за ним і... все-таки лишилась у Мовчанах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Нехай ніхто не плаче по мені, Нехай не засмучу нікого я собою (Леся Українка, I, 1951, 58); — Хоч би матір провідав. Плаче вона за тобою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 271); // перен., розм. Жалкувати за ким-, чим-небудь; журитися. Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач (Номис, 1864, № 5851); Що маємо — не дбаємо, втративши — плачемо (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 266); Не плач, не плач за юністю своєю! Минає все (Максим Рильський, I, 1960, 283); // Наповнюватися сльозами (про очі). Одні очі і плачуть, і сміються (Номис, 1864, № 10682); — Чого наш нянько усе на схід дивиться, й одне око плаче, а друге сміється? (Три золоті слова, 1968, 43); // перен. Видавати жалібні, протяжні звуки, схожі на плач (про вітер, бурю і т. ін.). Огні горять, музика грає, Музика плаче, завиває (Тарас Шевченко, II, 1963, 261); Тільки іноді, темної ночі, коли буря надворі вис та плаче в димарі,.. закрадався сум у Мотрину душу (Панас Мирний, I, 1949, 361); Плакав вітер між кущами, немов голоднеє дитя (Володимир Сосюра, II, 1958, 387). ♦ Палиця плаче за ким — хто-небудь заслуговує покарання, когось треба побити; Плакали (плакатимуть і т. ін.) грошики чиї і без додатка — гроші пропали в когось, хтось даремно витратився або не одержав грошей. — То як же не підтримати [хлопця] в доброму ділі?! Пошлю [гроші]. — Діло твоє. Твої грошики плакатимуть, не мої (Андрій Головко, I, 1957, 460); Тюрма плаче за ким, по кому — кого-небудь слід віддати під суд, посадити в тюрму. А Саливон з Гнатом виправляють хазяйством, в їх руках зерно, мука, мед.., городина — все прилипає їм до рук, вже давно по них плаче тюрма (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 286); Хоч [сядь та й] плач; Хоч [ти] плач — уживається для вираження безпорадності, досади в безвихідному становищі. [Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач! (Карпенко-Карий, I, 1960, 179); Знову.. дощ! Хоч ти плач! (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 9); Дрова не займаються, хоч плач (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 114). 2. перен., розм. Покриватися краплями вологи. І плачуть шиби, холодні рами, І ринуть сльози по них струмками (Микола Вороний, Вибр., 1959, 67); — Сирі дрова продаєте, ґаздо! То ще зовсім живе дерево! На вогні плакати буде! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 89); * У порівняннях. Шибки в вікнах спітніли, неначе плакали гіркими сльозами (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 348). 3. на кого — що і без додатка, перен., розм. Нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь; плакатися. — Ніхто на вас не плаче на селі! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 56); — А я кажу: від отакої роботи і вродить як-небудь. А потім плачемо: неврожай... (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 176). 4. перен., розм. Розтоплюватися, плавитися (у 2 знач.). Плаче сніг і вниз спливає, В рівчаках бурхає, грає (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 215); В світлиці теплим воском плачуть свічі (Михайло Стельмах, I, 1962, 19). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 558.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Плакати, чу, чеш, гл. Плакать. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 191.
ПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш; наказ. сп. плач; недок. 1. Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). Не витримала Мотря довгої розмови: сиділа собі та плакала нерозважними, дрібними сльозами… (Мирний, І, 1949, 283); Він.. похилив голову на стіл і довго плакав, хлипаючи і не втираючи сліз, що цюрком лились і капали зі стола (Фр., IV, 1950, 406); Багато хто почав плакати від зворушення (Довж., І, 1958, 43); Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало (Сос., II, 1958, 380); * Образно. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце (Коцюб., II, 1955, 32); // за ким — чим, по кому — чому. Побиватися, тужити за ким-, чим-небудь, проливаючи сльози. Вона любила Гната, жалувала його, плакала за ним і… все-таки лишилась у Мовчанах (Коцюб., І, 1955, 77); Нехай ніхто не плаче по мені, Нехай не засмучу нікого я собою (Л. Укр., І, 1951, 58); — Хоч би матір провідав. Плаче вона за тобою (Тют., Вир, 1964, 271); // перен., розм. Жалкувати за ким-, чим-небудь; журитися. Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач (Номис, 1864, № 5851); Що маємо — не дбаємо, втративши — плачемо (Укр.. присл.., 1955, 266); Не плач, не плач за юністю своєю! Минає все (Рильський, I, 1960, 283); // Наповнюватися сльозами (про очі). Одні очі і плачуть, і сміються (Номис, 1864, № 10682); — Чого наш нянько усе на схід дивиться, й одне око плаче, а друге сміється? (Три золоті сл., 1968, 43); // перен. Видавати жалібні, протяжні звуки, схожі на плач (про вітер, бурю і т. ін.). Огні горять, музи́ка грає, Музи́ка плаче, завиває (Шевч., II, 1963, 261); Тільки іноді, темної ночі, коли буря надворі виє та плаче в димарі,.. закрадався сум у Мотрину душу(Мирний, І, 1949, 361); Плакав вітер між кущами, немов голоднеє дитя (Сос., II, 1958, 387). ◊ Па́лиця пла́че за ким — хто-небудь заслуговує покарання, когось треба побити; Пла́кали (пла́катимуть і т. ін.) гро́шики чиї і без додатка — гроші пропали в когось, хтось даремно витратився або не одержав грошей. — То як же не підтримати [хлопця] в доброму ділі?! Пошлю [гроші]. — Діло твоє. Твої грошики плакатимуть, не мої (Головко, І, 1957, 460); Тюрма́ пла́че за ким, по кому — кого-небудь слід віддати під суд, посадити в тюрму. А Саливон з Гнатом заправляють хазяйством, в їх руках зерно, мука, мед.., городина — все прилипає їм до рук, вже давно по них плаче тюрма (Горд., Дівчина.., 1954, 286); Хоч [сядь та й] плач; Хоч [ти] плач — уживається для вираження безпорадності, досади в безвихідному становищі. [Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач! (К.-Карий, І, 1960, 179); Знову.. дощ! Хоч ти плач! (Мисик, Біля криниці, 1967, 9); Дрова не займаються, хоч плач (Зар., На.. світі, 1967, 114). 2. перен., розм. Покриватися краплями вологи. І плачуть шиби, холодні рами, І ринуть сльози по них струмками (Вороний, Вибр., 1959, 67); — Сирі дрова продаєте, газдо! То ще зовсім живе дерево! На вогні плакати буде! (Томч., Жменяки, 1964, 89); *У порівн. Шибки в вікнах спітніли, неначе плакали гіркими сльозами (Н.-Лев., VI, 1966, 348). 3. на кого — що і без додатка, перен., розм. Нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь; плакатися. — Ніхто на вас не плаче на селі! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 56); — А я кажу: від отакої роботи і вродить як-небудь. А потім плачемо: неврожай… (Жур., Дорога.., 1948, 176). 4. перен., розм. Розтоплюватися, плавитися (у 2 знач.). Плаче сніг і вниз спливає, В рівчаках бурхає, грає (Черн., Поезії, 1959, 215); В світлиці теплим воском плачуть свічі (Стельмах, І, 1962, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 558.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
плакати-а́чу, -а́чеш; наказ. сп. плач; недок. 1) Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). || за ким – чим, по кому – чому. Побиватися, тужити заким-, чим-небудь, проливаючи сльози. || перен., розм. Жалкувати за ким-, чим-небудь; журитися. || Наповнюватися сльозами (про очі). || перен. Видавати жалібні, протяжні звуки, схожі на плач (про вітер, бурю і т. ін.). 2) перен., розм. Покриватися краплями вологи. 3) на кого – що і без додатка, перен., розм. Нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь; плакатися. 4) перен., розм. Розтоплюватися, плавитися (у 2 знач.).
Плакать — плакати (3) 1. Проливать слезы, горюя, скорбя 2. Оплакивать умершего, погибшего, совершать похоронный обряд. 3.Жаловаться, сетовать на кого-л. 4. Просить, вымаливать что-л.
плакати 1) (лити сльози з горя, від болю тощо), рюмати, рюмсати, ридати, ревіти, ревти, вити; голосити, заводити, тужити (голосно, приказуючи); пхикати, пхинькати, квилити, хникати, скімлити, скавучати, скавуліти, скиглити; сміятися на кутні, схлипувати, хлипати (із хлипанням) — Пор. голосити, плач 2) див. скаржитися Словник синонімів української мови. 2014.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Плакатися
Голосити
Рюмати
Рюмсати
Джерела та література
Джамала плачет от радости
Зовнішні посилання
5 наукових фактів, чому плакати корисно
1. Сльози зволожують Науково доведено, що сльози відповідають за те, щоб очі не пересихали. Оскільки наша нинішня діяльність, як правило, тісно пов'язана з комп'ютером і в цілому з екранами пристроїв, наші очі часто пересихають. Тому лікарі навіть рекомендують поплакати або хоча б частіше моргати.
2. Сльози вгамовують біль Сльози допомагають вгамувати не тільки емоційний біль, але і фізичний. Вся справа в тому, що сльози сприяють виробленню енкефалінів. Ця речовина по своїй дії схожа на морфін, який знижує больові відчуття.
3. Сльози очищують Сльози очищують не тільки поверхню очного яблука, але і весь організм в цілому. Разом зі слізьми з організму виводяться токсини і гормони стресу.
4. Сльози допомагають Не дарма в стресових ситуаціях нам кажуть, що треба поплакати. Це не слабкість, а захисний механізм організму. Сльози допомагають перенести стресові ситуації і згладити їхні наслідки. Ви напевно помічали, що після плачу пульс і дихання сповільнюються, м'язи тіла приходять в розслаблений стан, тиск нормалізується.
5. Сльози захищають Фермент лізоцим, один з компонентом сліз, має сильну антибактеріальну та противірусну дію. А попадання сліз в ніс робить захист ще ефективнішим. Ось так, сльози - цілком ефективна реакція організму на стрес, яка допомагає покращити фізичне та емоційне здоров'я.