Черевик
Черевик, -ка, м. Башмакъ. Чуб. VII. 431. В чужий черевик ноги не сажай. Посл. Черевик з крильцями. «Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.» Вас. 162. Ум. Черевичок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки. Чуб. V. 1158.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧЕРЕВИ́К, ів, мн. (одн. черевик, а, чол.). Вид невисокого взуття перев. на шнурках або ґудзиках. Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Тарас Шевченко, II, 1953, 116); На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала [дівчина] шнуровані черевики (Іван Франко, VI, 1951, 162); [Терешко:] І де ти виріс такий? ..Сухий та нелюдяний. Як кажуть, ні до чобота каблук, ні до черевика рант (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 12); У Відні купив собі дешевий плащ.., бриля і літні черевики (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 267).
Словник синонімів, антонімів
ЧЕРЕВИ́КИ (невисоке взуття перев. на шнурках або ґудзиках); ШТИБЛЕ́ТИ (чоловічі, перев. на шнурках); САП’Я́НЦІ (пошиті із сап’яну); САБО́ (у Франції, Бельгії - на дерев’яних підошвах або дерев’яні); БУ́ТСИ (грубе, важке взуття, а також взуття для гри у футбол). Коли б я заробив грошей, то купив би собі черевики (С. Чорнобривець); І він бере червону оксамитку - штиблетам навести останній блиск (В. Сосюра); Як наділа ще Килина черевички-сап’янці - картина, а не людина! (Панас Мирний); Дерев’яний веселий стук маленьких сабо почувся десь на горі. Хтось швидко пробіг (В. Собко); Іноді проходила піхота, гупаючи солдатськими бутсами по каміннях бруку (Л. Первомайський).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
