Черевик
Черевик, -ка, м. Башмакъ. Чуб. VII. 431. В чужий черевик ноги не сажай. Посл. Черевик з крильцями. «Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.» Вас. 162. Ум. Черевичок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки. Чуб. V. 1158.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧЕРЕВИ́К, ів, мн. (одн. черевик, а, чол.). Вид невисокого взуття перев. на шнурках або ґудзиках. Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Тарас Шевченко, II, 1953, 116); На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала [дівчина] шнуровані черевики (Іван Франко, VI, 1951, 162); [Терешко:] І де ти виріс такий? ..Сухий та нелюдяний. Як кажуть, ні до чобота каблук, ні до черевика рант (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 12); У Відні купив собі дешевий плащ.., бриля і літні черевики (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 267).
Словник синонімів, антонімів
ЧЕРЕВИ́КИ (невисоке взуття перев. на шнурках або ґудзиках); ШТИБЛЕ́ТИ (чоловічі, перев. на шнурках); САП’Я́НЦІ (пошиті із сап’яну); САБО́ (у Франції, Бельгії - на дерев’яних підошвах або дерев’яні); БУ́ТСИ (грубе, важке взуття, а також взуття для гри у футбол). Коли б я заробив грошей, то купив би собі черевики (С. Чорнобривець); І він бере червону оксамитку - штиблетам навести останній блиск (В. Сосюра); Як наділа ще Килина черевички-сап’янці - картина, а не людина! (Панас Мирний); Дерев’яний веселий стук маленьких сабо почувся десь на горі. Хтось швидко пробіг (В. Собко); Іноді проходила піхота, гупаючи солдатськими бутсами по каміннях бруку (Л. Первомайський).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
