Хибати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хибати, -баю, -єш, гл. -аю, -аєш, недок. , розм. 1》 перех. Рухати що-небудь з боку на бік або згори вниз; гойдати, хитати. Стоїть хибка над водою, хибає собою. 2》 неперех. Не триматися на місці, гойдатися, хитатися. Гол. Полиця хибає вже не стоїть.