Хибати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Хибати, -баю, -єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = Хибатися. Полиця хибає вже не стоїть. 1.Рухати що-небудь з боку на бік або згори вниз; гойдати, хитати. 2. Не триматися на місці, гойдатися, хитатися. Полиця хибає — вже не стоїть
