Бабище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:42, 15 листопада 2017; Avlys.if17 (обговорення • внесок)
Бабище, ж. Ув. отъ баба.
БАБИ́ЩЕ, і, ж. і а, с., зневажл. Збільш. до ба́ба1 2, 3. Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая (Котл., І, 1952, 115); [1-й майстер:] Ну, лицарю, я жалую, що не віддав тебе тій бабищі. Якраз була б з вас пара! (Л. Укр., II, 1951, 215).