Німо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:27, 15 листопада 2017; Mmbohoslavets.if17 (обговорення • внесок)
Німо, 'нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо. Мир. Пов. І. 134. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо. Г. Барв. 238.
