Кукібний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:43, 14 листопада 2017; S.semeniuk (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Сучасні словники
Публічний електронний словник української мови
КУКІ́БНИЙ, а, е, діал. Бережливий, дбайливий. Кукібна молодиця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 387.
Ілюстрації
|
|
|
|
