Кльока
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:34, 1 листопада 2017; Dschalyi.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Кльо́ка, -ки, ж. = Квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.
Зміст
Сучасні словники
Квочка
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
slovar/znachenie-slova/23093-klevetaty
