Лемішка
Зміст
Словник Грінченка
Лемішка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12339. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. Чуб. V. 724. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. Лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки. Грин. II. 164.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЕМІ́ШКА, и, жін.
1. Страва з густо запареного борошна, звичайно гречаного. Тут з салом галушки лигали. Лемішку і куліш глитали (Іван Котляревський, I, 1952, 68); Хапаючись, так повернула [Мелашка] кописткою в горшку, що вона зав'язла в густій лемішці, хруснула й переломилась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 324); А у самому млині Мельник меле цілі дні.. Буде хліб і галушки, .. І лемішка в молоці (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 19).
2. перен. Про нерішучу, безхарактерну людину. Невже ота нещасна пригода.. сколотила мій спокій? Я сердивсь, нарікав себе мазуном, лемішкою — ні, не помагає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 259).
♦ Розбити горщик (глек) з лемішкою — те саме, що Розбити горщик (глек) (див. розбивати). Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (Павло Чубинський, V, 1874, 724).
Ілюстрації
|
|
|
|
Dictionary.com==Іншими мовами==
weak-willed person having or showing a want of firmness of will; easily swayed.
