Байстрюк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:16, 18 квітня 2012; 127.0.0.1 (обговорення)
Байстрюк, -ка, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючок. Ув. Байстрючище.