Орган

Орган, -ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.

Сучасні словники

===Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)=== О́РГАН, чол. 1. род. а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій. — На цей час прикуси язика зубами або й одкуси.. — А як же то я животітиму на світі без цього дурного органа? — жартував Кованько (Нечуй-Левицький, I, 1956, 627); Органи травлення; Органи дихання; Надземні органи рослини. 2. род. у. Знаряддя, засіб. Тимчасовий революційний уряд є орган боротьби за негайну перемогу революції, за негайну відсіч контрреволюційним спробам, а зовсім не орган здійснення історичних завдань буржуазної революції взагалі (Ленін, 11, 1970, 27). 3. род. у. Установа, що виконує певні функції в галузі державного управління, контролю, нагляду і т. ін. Народовладдя в нашій країні дістає свій вияв насамперед у Радах — органах народного представництва, які поєднують у собі риси державних і громадських організацій (50 років Жовтневої революції, 1967, 38); Адміністративні органи; Органи народного контролю; Слідчі органи. 4. род. у. Періодичне видання (журнал, газета, бюлетень і т. ін.) якої-небудь партії, установи, організації, яке відбиває їх погляди і діяльність. Газети повинні стати органами різних партійних організацій (Ленін, 12, 1970, 94); Пригадалось Ясочці, скільки часу загаяно марно, скільки довелось зазнати зневаги, .. тиняючись з віршами по редакціях всяких органів (Степан Васильченко, I, 1959, 352); З улюбленого часопису сентиментальних панночок «Друг» став бойовим органом демократичної молоді (Петро Колесник, Терен.., 1959, 160). 5. род. а, техн. Складова частина, деталь різних механізмів, пристроїв і т. ін., що виконує певну функцію. Добре було б, якби промисловість випускала один культиватор з набором різних робочих органів, а не багато різних культиваторів(Колгоспник України, 1, 1959, 13). ОРГА́Н, а, чол. Найбільший духовий клавішний музичний інструмент, що складається з набору труб, у які нагнітається повітря. На хорах здіймався величезний орган (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 125); За завісами заграли два органи, і під мелодійні їх звуки імператриця Слепа і її невістка Феофано вийшли з палати (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 153); * Образно. Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! Я тут у вас в гостях (Павло Тичина, I, 1957, 97); * У порівняннях. На словах — як на органах, а як до діла — ані гу-гу! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 181); // Музичний духовий інструмент, що діє автоматично. У невеличкій світлиці стояв чорний орган на чотири вали (Володимир Самійленко, II, 1958, 412).

"Словопедія"

ОРГАН морфологічно окрема частина організму тварин і рослин, що виконує певні функції (напр., око, нирки).

о́рган іменник чоловічого роду частина організму; установа; друковане видання

орга́н іменник чоловічого роду музичний інструмент (1) орган; ч. (гр., знаряддя, інструмент) 1. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій; елемент. 2. Знаряддя, засіб. 3. Установа, що виконує певні функції в галузі державного управління, контролю, нагляду і т. ін.; організація. 4. Періодичне видання (журнал, газета, бюлетень і т. ін.) певної партії, установи, організації, яке висвітлює їхні погляди та діяльність. 5. Складова частина, деталь різних механізмів, пристроїв і т. ін., що виконує певну функцію. 6. перен. Знаряддя, засіб чого-небудь. (2) орган; ч. (гр., знаряддя, інструмент) найбільший духовий клавішний музичний інструмент, що складається з набору труб, в які нагнітається повітря; за звуковим обсягом близький до симфонічного оркестру.

рос. орган 1. Установа, організація, що виконує певні функції в галузі державного управління чи в системі управління підприємства, установи. 2. Періодичне видання, що належить громадській організації, партії, корпорації. 3. Переносно — знаряддя, засіб чого-небудь. Синоніми: (системи) елемент; (влади) установа, організація; (гніту) засіб, знаряддя; (пресовий) публікація, видання: <журнал, газета тощо(статевий) член.