Тамувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тамува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.