Дирчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:49, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дирчати, -чу, -чиш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. Сим. 215. 2) О коростелѣ: кричать. Вх. Пч. II. 10.