Набій
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:47, 19 жовтня 2016; Poostapchuk.fpmv16 (обговорення • внесок)
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
