Люб’язний

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Інші словники
4 Іноземні словники
5 Ілюстрації
6 Медіа
7 Цікаві факти

Словник Грінченка

Люб’язний, -а, -е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб’язними мені людьми. Кв. II. 173. Знаю, чом тобі всі не люб’язні. Котл. НП. Ум. Люб’язне́нький.

Сучасні словники

===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник

(1970—1980) ]===

ЛЮБ'Я́ЗНИЙ, а, е. Уважний, привітний до кого-небудь. Вона була господиня привітна та люб'язна (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 96); Тепер він був покірний, люб'язний, запобігливий. Отак він, певне, розмовляє зі своїм начальством (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 104); Сповнений уваги, привітності. Важчим здається Івасеві тихе, люб'язне материне слово, ніж суворе та грубе батькове (Панас Мирний, I, 1949, 181); Коли погляди їхні зустрілись, на лиці його враз з'явилася люб'язна посмішка (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 27); Рідко Уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання. [Фінке:] Віншую вас, люб'язний сусіде. Дуже радий, що ваша дочка одержала цей приз (Іван Кочерга, II, 1956, 177); у знач. ім. люб'язний, ного, чол. — Ви провінціальні, мій люб'язний, ви ніколи не зробите кар'єри (Юрій Яновський, I, 1954, 193). люб'язний I -а, -е, кому, заст., діал. Любий.

II -а, -е. Уважний, привітний до кого-небудь. || Сповнений уваги, привітності. || рідко. Уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання. || у знач. ім. люб'я́зний, -ного, ч. •• Бу́дьте люб'я́зні — форма ввічливого прохання; звертання; будь ласка.

Інші словники

люб'язний — прикметник … Орфографічний словник української мови люб'язний — (уважний, привітний до кого н.), увічливий, ласкавий … Словник синонімів української мови люб'язність — ності, ж. Властивість за знач. люб язний. || Люб язні слова … Український тлумачний словник люб'язно — Присл. до люб язний … Український тлумачний словник нелюб'язний — а, е. Який не виявляє привітності, люб язності до кого небудь … Український тлумачний словник увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови солодкий — а, е. 1) Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. соло/дке, кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. цукрові, медові … Український тлумачний словник галантний — а, е. Вишукано чемний, люб язний. •• Гала/нтний стиль муз. стиль європейської музики, поширений на початку та в середині 18 ст … Український тлумачний словник. делікатний — а, е. 1) Ввічливий, люб язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. Витриманий, пристойний. 2) розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний.

3) розм. Який потребує обережного і тактовного ставлення.

4) розм. Надто кволий,… … Український тлумачний словник запобігливий — а, е. 1) Дуже ввічливий, люб язний, готовий зробити послугу. 2) Який намагається в усьому догодити кому небудь, підлещується до когось, домагаючись прихильності, заступництва. Який виражає догідливість, підлесливість .