Люб’язний

Словник Грінченка

Люб’язний, -а, -е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб’язними мені людьми. Кв. II. 173. Знаю, чом тобі всі не люб’язні. Котл. НП. Ум. Люб’язне́нький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник(1970—1980)

ЛЮБ'Я́ЗНИЙ, а, е. Уважний, привітний до кого-небудь. Вона була господиня привітна та люб'язна (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 96); Тепер він був покірний, люб'язний, запобігливий. Отак він, певне, розмовляє зі своїм начальством (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 104); Сповнений уваги, привітності. Важчим здається Івасеві тихе, люб'язне материне слово, ніж суворе та грубе батькове (Панас Мирний, I, 1949, 181); Коли погляди їхні зустрілись, на лиці його враз з'явилася люб'язна посмішка (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 27); Рідко Уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання. [Фінке:] Віншую вас, люб'язний сусіде. Дуже радий, що ваша дочка одержала цей приз (Іван Кочерга, II, 1956, 177); у знач. ім. люб'язний, ного, чол. — Ви провінціальні, мій люб'язний, ви ніколи не зробите кар'єри (Юрій Яновський, I, 1954, 193). люб'язний I -а, -е, кому, заст., діал. Любий.

II -а, -е. Уважний, привітний до кого-небудь. || Сповнений уваги, привітності. || рідко. Уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання. || у знач. ім. люб'я́зний, -ного, ч. •• Бу́дьте люб'я́зні — форма ввічливого прохання; звертання; будь ласка.

Інші словники

люб'язний — прикметник … Орфографічний словник української мови люб'язний — (уважний, привітний до кого н.), увічливий, ласкавий … Словник синонімів української мови люб'язність — ності, ж. Властивість за знач. люб язний. || Люб язні слова … Український тлумачний словник люб'язно — Присл. до люб язний … Український тлумачний словник нелюб'язний — а, е. Який не виявляє привітності, люб язності до кого небудь … Український тлумачний словник увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови солодкий — а, е. 1) Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. соло/дке, кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. цукрові, медові … Український тлумачний словник галантний — а, е. Вишукано чемний, люб язний. •• Гала/нтний стиль муз. стиль європейської музики, поширений на початку та в середині 18 ст … Український тлумачний словник. делікатний — а, е. 1) Ввічливий, люб язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. Витриманий, пристойний. 2) розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний. 3) розм. Який потребує обережного і тактовного ставлення. 4) розм. Надто кволий,… … Український тлумачний словник запобігливий — а, е. 1) Дуже ввічливий, люб язний, готовий зробити послугу. 2) Який намагається в усьому догодити кому небудь, підлещується до когось, домагаючись прихильності, заступництва. Який виражає догідливість, підлесливість .

Ілюстрації