Одуріти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:38, 25 листопада 2015; Ooishchenko.gi15 (обговорення • внесок)
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Сучасні словники
Одурити- рю́, риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. І. 143.
одурити-і́ю, -і́єш, док., розм. Втратити здатність мислити, розуміти що-небудь. ||Те саме, що збожеволіти.