Жвака

Бджола, -ли, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. Бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть. Чуб. V. 469.

Сучасні словники

Бджола

• ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук).
• як бджо́ли у ву́лику, зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, як бджоли у вулику (М. Лазорський).
• як (Бо́жа) бджола́, зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, як Божа бджола, потрудились (М. Лазорський).
• як (мов, ні́би і т. ін.) бджіл у ву́лику. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець). як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З усн. мови).

Бджола, и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

Ілюстрації

Див. також

• БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів).

  Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.

  У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.

  Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.

• Бджола (рід), матеріал з Вікіпедії
• Бджола медоносна,
• Бджола, матеріали з сайту Екологія