Єхидно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:02, 23 листопада 2015; Марченко (обговорення • внесок)
Єхидно, нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись. Стор. М. Пр. 104.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЄХИ́ДНО. Присл. до єхидний. Баба єхидно усміхнулася і нащось витерла пальцями куточки свого рота (Панас Мирний, IV, 1955, 377); — А сльози? — спитала [Ольга] єхидно. — І сльози, по-вашому, можна «організувати»? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 374).
"Словопедія"
ЄХИДНО
єхи́дно прислівник незмінювана словникова одиниця
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЄХИ́ДНО. Присл. до єхи́дний. Баба єхидно усміхнулася і нащось витерла пальцями куточки свого рота (Мирний, IV, 1955, 377); — А сльози? — спитала [Ольга] єхидно, — І сльози, по-вашому, можна «організувати»? (Вільде, Сестри.., 1958, 374).
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
єхидно Наречие 1. нар. ехидно
Ілюстрації
|
|
|
