Єхидно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Єхидно, нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись. Стор. М. Пр. 104.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЄХИ́ДНО. Присл. до єхидний. Баба єхидно усміхнулася і нащось витерла пальцями куточки свого рота (Панас Мирний, IV, 1955, 377); — А сльози? — спитала [Ольга] єхидно. — І сльози, по-вашому, можна «організувати»? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 374).

"Словопедія"

ЄХИДНО

єхи́дно прислівник незмінювана словникова одиниця

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЄХИ́ДНО. Присл. до єхи́дний. Баба єхидно усміхнулася і нащось витерла пальцями куточки свого рота (Мирний, IV, 1955, 377); — А сльози? — спитала [Ольга] єхидно, — І сльози, по-вашому, можна «організувати»? (Вільде, Сестри.., 1958, 374).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

єхидно Наречие 1. нар. ехидно

Ілюстрації

Єхидно1.jpeg Єхидна2.jpeg Ехидно3.jpeg