Мрукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:40, 23 листопада 2015; Valaha.is15 (обговорення • внесок)
Мрукати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. II. 134. діал. Муркотати (у 1 знач.). Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає — з свого доброго талану (Марко Вовчок, I, 1955, 216).
