Невиразно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:14, 22 листопада 2015; Kmalieksieieva.is15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Невиразно, нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали. МВ. (О. 1862. І. 83).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЕВИРАЗНО. Присл. до невиразний. На кінці [листа] стояв невиразно начерканий початок прізвища (Леся Українка, III, 1952, 583); Біля воріт невиразно чорніла постать Сергія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 210); Віта одвела очі і невиразно промовила: — У Івана Лук'яновича великі неприємності (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 169); З хати невиразно чути було ревне тужіння, наче по мертвому (Андрій Головко, II, 1957, 319). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 260.


Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання