Невиразно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Невиразно, нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали. МВ. (О. 1862. І. 83).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕВИРАЗНО. Присл. до невиразний. На кінці [листа] стояв невиразно начерканий початок прізвища (Леся Українка, III, 1952, 583); Біля воріт невиразно чорніла постать Сергія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 210); Віта одвела очі і невиразно промовила: — У Івана Лук'яновича великі неприємності (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 169); З хати невиразно чути було ревне тужіння, наче по мертвому (Андрій Головко, II, 1957, 319). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 260.