Кабака

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Каба́ка, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. Кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАБАКА, и, жін., заст. Нюхальний тютюн. Доставши з халяв, хто ріжок з кабакою, — та нюхають та чхають; а хто люльку.. смокче (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 199).
Кабаки втерти (дати) кому — покарати, побити когось. — Не кваптесь лиш: ще на славу Втру я вам кабаки (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 73).

Словарь української мови
Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.

Kabaka_1.jpg ‎(130 × 169 пікселів, розмір файлу: 6 КБ, MIME-тип: image/jpeg)

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 4, 1973. — Стор. 63.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 202.

Толковый словарь живаго великорускаго языка В. И. Даля. [Первое изданіе] / Изданіе общества любителей Россійской словесности, учрежденаго при Императорскомъ Московскомъ Университетѣ. — М., 1863—1866.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/kabaka

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21706-kabaka.html#show_point