Кабака
Каба́ка, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. Кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАБАКА, и, жін., заст. Нюхальний тютюн. Доставши з халяв, хто ріжок з кабакою, — та нюхають та чхають; а хто люльку.. смокче (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 199).
Кабаки втерти (дати) кому — покарати, побити когось. — Не кваптесь лиш: ще на славу Втру я вам кабаки (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 73).
Словарь української мови
Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 202.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21706-kabaka.html#show_point
