Сальце
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
САЛЬЦЕ́, я, сер. Зменш.-пестл. до сало 1, 2. Кума моя в шинок сальце носила, А кумові борщик без сала все варила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 133); Санькові хліба не хотілося: — Що хліб! Хіба його вгризеш? У мене аж зуби після нього болять, бо черствий. Якби сальця! (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 49); Помастиш сальцем черствий хліб, трошечки мазонеш по окрайцю, а проникливий Комар тут як тут: — Не дуже масти, а то живіт заболить... (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 27).
Знає котик, чиє сальце з'їв (поцупив і т. ін.) — те саме, що Знає кіт, чиє сало з'їв (див. кіт). — Ач, як увивається! — вловила вона позад себе колючий смішок.. — Зна котик, чиє сальце поцупив (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 74); Ласий, як (мов, немов і т. ін.) кіт (кішка) до сальця — те саме, що Ласий, як (мов, немов і т. ін.) кіт (кішка) до сала (див. сало). Всяк ласий до казок, як кішка до сальця (Микола Костомаров, I, 1967, 74).
Словарь української мови
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 98.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53229-salce.html
