Селище

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Селище, -ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЕЛИЩЕ, -а, сер. 1. Населений пункт у сільській місцевості; село. Дніпро, Україну згадаєм, Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... (Тарас Шевченко, II, 1963, 424); Тихо в гаї і в селищі, Спить ще оболонь, Вже погас у попелищі Наш нічний огонь (Іван Франко, XIII, 1954, 179); На значній віддалі від шосе Брянський і Черниш помітили дахи гірського селища (Олесь Гончар, III, 1959, 89).

// Місце розташування кочівників, будівельних загонів, розвідувальних партій і т. ін. У пишній зелені луків за чверть години виросло селище з легких юрт (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 113); Для вивчення Антарктики Радянський уряд організував там добре устатковану станцію, де за короткий строк виросло ціле селище «Мирний» (Наука і життя, 8, 1956, 24).

2. Населений пункт міського типу, розташований поблизу міста або фабрики, заводу тощо. Було вже нерано. Селище тонуло в темряві. Тільки шахта і естакада рясно світилися вогнями (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 215); Поблизу тісно скупчились хатки старого робітничого селища (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 5); На місці сучасних сіл поступово створюватимуться впорядковані селища міського типу, в яких використовуватимуться досягнення сучасного комунального і культурно-побутового обслуговування (Комуніст України, 1, 1968, 26).


3. архл. Залишки стародавнього неукріпленого поселення. У зв'язку з рухом сарматів на захід привертають увагу городища і селища нижнього Дніпра (Археологія, VIII, 1953, 63).

4. у знач. ім. вірні, них, мн., рел. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні. [Прісцілла:] Не можна, друже, нам, християнам, слухати прохання [не ходити на зібрання], бо то ж інакше половина вірних одкинутися мусила б од віри (Леся Українка, II, 1951, 381); На небі, кажуть папи, для вірних, для римо-католиків — самий рай... (Остап Вишня, I, 1956, 456).

5.рідко. Місце, де колись було село. Як ото пройшла чутка по всій Україні, по Волині і Подолії, що Палій скликав людей на старі українські селища, то і посунулись до Хвастова [Фастова] люди з усіх усюд (Данило Мордовець, I, 1958, 135).

Орфографічний словник української мови

Се́лище - іменник середнього роду.

Словник синонімів Полюги

СЕЛИЩЕ- СЕЛО; (міського типу) СОВ. поселення, оселя, виселок.

Іноземні словники

Украинско-русский словарь

селище, -а, поселок, деревушка, поселение, селение, селище, деревня, село


Онлайн-словник українсько-англійський ABBYY Lingvo

Селище - settlement; (село) village.

Ілюстрації

Село1.jpg Село2.jpg Село3.jpg Сало.jpg


Медіа