Гайно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:17, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гайно, -на, с. 1) Навозъ, испражненія. Нои. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22. 4) Безпорядокъ. Гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
Гайно, нар. Мѣшкотно, медленно.
