Грабарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:14, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Грабарь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. Федьк. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу. Грин. ІІІ. 285.