Гордівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:07, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гордівник, -ка, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Гордівник, -ка, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.