Гордівник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гордівник, -ка, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.