Голосник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:03, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Голосник, -ка, м. Отверстіе въ серединѣ деки бандуры, гитары, въ дудкѣ и т. п. КС. 1882. ѴІІІ. 281.