Здрочитися

Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух. О. 1862. VI. 36.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)

ЗДРОЧИТИСЯ, здрочуся, здрочишся, розм. Док. до дрочитися. Забрав [шинкар] волів, Овець, корів, Ще він же і здрочився! Загарбав кіз І жита віз... Бодай їм подавився! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 135); А вона [корова], капосна, ..здрочиться, задере хвоста і помчить поміж болотцями і канавами (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 167).

Синоніми слова здрочитися - сказитися, розлютуватися.

Ілюстрації

Медіа

Коррида

Див. також

Розізлитися Розгніватися

Додаткова інформація

===Вікіпедія, вільна енциклопедія

Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього; злісний стан душі, почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування.

Буває три види гніву:

гнів, який палає всередині. Таким гнівом називається не тільки прихована злість, що не виявляється у словах та вчинках, — це постійний стан душі, який не обов'язково має бути спрямова­ним на якийсь визначений об'єкт. Образа — це також внутрішній гнів;

гнів, що виявляється у словах та вчинках. У будь-якому грубому, неввічливому, позбавленому лагідності і любові слові проявляється наш гнів. Найпоширенішою формою такого гніву є спалахи люті;

гнів, який горить протягом довгого часу, або злопам'ятність. Такий вид гніву найбільш противний Богу, оскільки Господь наголошує на тому, щоб щиро прощати образи.

Гнів у будь-якому вигляді — це дуже небезпечна пристрасть, оскільки веде до чоловіковбивства

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)