Гадючник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:28, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = Воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.