Вонпити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:32, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.