Вонпити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.