Царевич
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:16, 26 грудня 2013; Омельченко Катерина (обговорення • внесок)
Царевич, -ча, м. = Царенко. Рудч. Ск. II. 101.
Сучасні словники
[[1]]ЦАРЕВИЧ, а, чол. Син царя (у 1 знач.). Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців [гінців] по всьому царству пошукать царевичеві невісти (Олекса Стороженко, I, 1957, 62); — Я, брате Ісаїчу, слухав обіцянки царевича [Димитрія] в Путивлі, бачив і супроводжував молоду царицю Марину до Москви... (Іван Ле, Побратими 1954, 17).
[[2]]царевич -а, ч. Син царя (у 1 знач.).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Визначення цього слова у Вікіпедії[[3]] Царевич Іван і фальшивий царевич.Українська народна казка Буковини [[4]]
