Їволга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:53, 16 грудня 2013; Лизогуб Катерина (обговорення • внесок)
Ї́волга, -ги, ж. Пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! ніби каже їволга. Ном. № 10261.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
ІВОЛГА, и, жін. Те саме, що вивільга. Жовтобрюха іволга перегукується з одудом (Панас Мирний, IV, 1955, 315); Жовта з чорними плямами іволга кричить, мов кішка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 41).
Орфографічний словник
іволга іменник жіночого роду, істота
Російсько-український словник
ИВОЛГА зоол., пт. Oriolus galbula іво[і]лга и їво[і]лга, ивіла, вивільга, вільга (ум. вільженька), гива, ліскотуха, (гал.) ігола, ігла. [Солов'ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці… (Мирн.). Кричить жовта вивільга (Основа 1862)].