Їволга
Ї́волга, -ги, ж. Пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! ніби каже їволга. Ном. № 10261.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІВОЛГА, и, жін. Те саме, що вивільга. Жовтобрюха іволга перегукується з одудом (Панас Мирний, IV, 1955, 315); Жовта з чорними плямами іволга кричить, мов кішка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 41).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ІВОЛГА - співочий птах, заселяє хвойні ліси Європи та Пд.-Зх. Азії; довж. бл. 23 см; в Україні перелітні, охороняються.
Орфографічний словник української мови
Іволга - іменник жіночого роду, істота.
Українсько-російський словник
ІВОЛГА орн. - иволга.
Російсько-український словник
ИВОЛГА - зоол., пт. Oriolus galbula іво[і]лга и їво[і]лга, ивіла, вивільга, вільга (ум. вільженька), гива, ліскотуха, (гал.) ігола, ігла. [Солов'ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці… (Мирн.). Кричить жовта вивільга (Основа 1862)].
Ілюстрації
|
|
|
|
