Битва

Битва, -ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Мет. 215. Лайки — байки, битва — молитва. Ном. № 3807.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БИТВА, и, жін.

1. Бій між ворожими арміями, військовими з'єднаннями і т. ін. Зібрав [Еней] і кінних, і піхотних І всіх для битви шикував (Іван Котляревський, I, 1952, 214); По битві копали гроби, витягали мерців з води (Василь Стефаник, I, 1949, 195); Битва під Москвою мала величезне воєнне і політичне значення (Радянська Україна, 5.XII 1961, 3); * Образно. На небі й у Дніпрі гримотіли велетенські битви між весняними хмарами (Олександр Довженко, I, 1958, 388).

2. за що, з ким—чим і без додатка, перен. Уперта, наполеглива політична, господарська і т. ін. боротьба. На широкому колгоспному полі розпочалася остання вирішальна битва за врожай (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 447); * Образно. Стан був настільки критичний, що я вже думала з журбою про морфій, або, ще й гірше, про нову хірургічну битву... (Леся Українка, V, 1956, 276).

Ілюстрації