Битва
Битва, -ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Мет. 215. Лайки — байки, битва — молитва. Ном. № 3807.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БИТВА, и, жін.
1. Бій між ворожими арміями, військовими з'єднаннями і т. ін. Зібрав [Еней] і кінних, і піхотних І всіх для битви шикував (Іван Котляревський, I, 1952, 214); По битві копали гроби, витягали мерців з води (Василь Стефаник, I, 1949, 195); Битва під Москвою мала величезне воєнне і політичне значення (Радянська Україна, 5.XII 1961, 3); * Образно. На небі й у Дніпрі гримотіли велетенські битви між весняними хмарами (Олександр Довженко, I, 1958, 388).
2. за що, з ким—чим і без додатка, перен. Уперта, наполеглива політична, господарська і т. ін. боротьба. На широкому колгоспному полі розпочалася остання вирішальна битва за врожай (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 447); * Образно. Стан був настільки критичний, що я вже думала з журбою про морфій, або, ще й гірше, про нову хірургічну битву... (Леся Українка, V, 1956, 276).
Словник синонімів Полюги
БИТВА - (бій між противниками) боротьба, уроч. баталія, бойовище, побоїще, ратоборство.
Орфографічний словник української мови
Би́тва - іменник жіночого роду.
Словник синонімів
БИТВА - бій, баталія, сутичка, боїще, г. зудар, сил. побоїще, обр. кривавий бенкет, поет. погуляння, ур. пря, брань; (рубак) січа; (з хворобою) боротьба; ЕВ. бійка, буча; пор. КОНФЛІКТ.
Українсько-російський словник
БИТВА - битва, сражение; побоище (с большим количеством жертв.
Ілюстрації
|
|
|
|
