Візник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:19, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Гол. І. 50. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Грин. ІІІ. 491. Ум. Візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. ІІІ. 548.